Щоб підібрати ремінь, треба знати його переріз і довжину, причому розуміти, яку саме довжину вказано: внутрішню чи розрахункову. Підшипник описує номер із 4–5 цифр і суфікси, які кажуть про захист і зазор. Сальник визначають три розміри d×D×b, тип кромки і матеріал гуми.

Якщо помилитися в одному з цих параметрів, деталь найчастіше стане на місце і навіть попрацює. Ремінь почне прослизати й грітися, підшипник з'їсть пил за пару тижнів у фрезі, сальник потече вже на першій зміні.

Ремені: переріз і три довжини

У класичних клинових ременів переріз позначають літерою. Z (у старих позначеннях O) має ширину по верхній основі 10 мм і висоту 6 мм, A відповідно 13 і 8 мм, B 17 і 11 мм, C 22 і 14 мм. На мінітракторах і мотоблоках найчастіше трапляються A і B, на привідних вентиляторах малих дизелів іноді Z.

Довжину ременя вимірюють трьома способами. Li означає внутрішню довжину, по вузькій основі. Lw або Ld означає розрахункову, по нейтральному шару приблизно посередині висоти, і саме її використовують при розрахунку передачі. La означає зовнішню, по широкій основі. Для перерізу A розрахункова довжина більша за внутрішню приблизно на 30 мм, а зовнішня ще приблизно на 20 мм. Якщо купити ремінь з Lw 1000 мм замість Li 1000 мм, він виявиться довшим на ці 30 мм і не натягнеться до кінця ходу натяжника.

На японській техніці ремені часто позначені в дюймах. Запис A38 у більшості виробників читається так: переріз A, внутрішня довжина 38 дюймів, тобто 38 × 25,4 ≈ 965 мм. Однак у деяких каталогах число прив'язане до іншої довжини, тож дюймовий ремінь краще звіряти з номером виробника техніки, а не тільки з перерахунком.

Вузькі клинові ремені SPZ і SPA мають приблизно ту саму верхню ширину, що Z і A, але вищі, і позначаються розрахунковою довжиною в міліметрах: SPA1250. Ставити SPA у шків під класичний A не варто, клин сидить у канавці інакше.

Поліклиновий ремінь читається найпростіше. 6PK1200 означає 6 ребер, профіль PK з кроком ребер близько 3,6 мм і довжину 1200 мм.

Старий ремінь без маркування міряють мірною стрічкою по зовнішній, широкій стороні, поступово повертаючи ремінь, поки коло не замкнеться. Так ви отримаєте La, а від неї віднімають різницю до тієї довжини, в якій маркує продавець, для свого перерізу. Зношений ремінь витягнутий, тому з двох стандартних довжин поруч обирайте коротшу.

Підшипники: читаємо номер

Візьмемо для прикладу 6204. Перша цифра 6 означає радіальний кульковий однорядний підшипник. Друга цифра 2 означає серію: легку, з помірною шириною й зовнішнім діаметром. Останні дві цифри 04 кодують внутрішній діаметр: для кодів від 04 і вище їх множать на 5, тобто 04 × 5 = 20 мм, 05 × 5 = 25 мм. Перші чотири коди виняток, їх треба запам'ятати: 00 відповідає 10 мм, 01 12 мм, 02 15 мм, 03 17 мм.

Після цифр стоять суфікси, і саме їх найчастіше пропускають, коли купують «такий самий номер».

Підшипник без маркування міряють штангенциркулем: внутрішній діаметр, зовнішній діаметр і ширину. Разом із типом, кульковий чи роликовий, одно- чи дворядний, цих трьох розмірів досить, щоб знайти номер у таблиці стандартних розмірів. Наприклад, 20×47×14 мм відповідає 6204. Якщо старий підшипник вийшов із ладу передчасно, захист і зазор для нового обирають заново за умовами роботи вузла.

Сальники: розміри, тип, матеріал, встановлення

Маркування сальника 35×52×7 читається в порядку d×D×b: 35 мм діаметр вала, 52 мм діаметр гнізда в корпусі, 7 мм ширина. Якщо цифри на старому сальнику стерлися, вал і гніздо міряють штангенциркулем, бо сам сальник після роботи деформований і його розміри вже неточні.

Тип позначають літерами. TC має подвійну кромку: робочу з пружиною і пильник, який не пускає бруд ззовні, корпус обгумований. SC має одинарну робочу кромку з пружиною без пильника. Літера B замість C (TB, SB) означає металевий зовнішній корпус без гуми. На ВВП, осях і валах навісного, де багато пилу, ставлять TC.

Матеріал визначає, скільки нагріву витримає кромка. NBR, звичайна нітрильна гума, працює з оливою і паливом приблизно до 100 °C. FKM, відомий як вітон, витримує до 200 °C і стоїть у гарячих зонах: на колінчастому валу двигуна, біля вихлопу, у гідравліці, що сильно гріється. NBR у вузлі, де стояв FKM, задубіє і потече за сезон.

При встановленні сальник кладуть кромкою з пружиною в бік оливи. Кромку змащують тією оливою, яка буде у вузлі, і запресовують оправкою, що впирається в зовнішнє кільце сальника. Перед цим огляньте вал: якщо на місці старої кромки є канавка чи подряпина, новий сальник потече знову. Тоді на вал ставлять ремонтну втулку або зсувають новий сальник на 1–2 мм від старого сліду, якщо гніздо це дозволяє.

Коли маркування немає: підбір за моделлю техніки

Надійніше за будь-який замір каталожний номер виробника техніки. Його беруть з інструкції, з каталогу запчастин або з самої деталі, а вже потім шукають крос-номери стандартних підшипників, ременів і сальників, які йому відповідають.

Для японських мінітракторів ключем до каталогу є модель і серійний номер рами чи двигуна: в межах однієї моделі в різні роки випуску ставили різні вузли. Деталь, підібрана лише за розміром, може відрізнятися товщиною, кутом профілю ременя чи типом захисту підшипника. Тому після заміру старого ременя оригінальний номер для конкретної моделі звіряють на сайті продавця, де запчастини до мінітракторів розкладено за марками й моделями, і вже тоді видно, чи збігаються кут клина і довжина до кількох міліметрів.

На сезон варто мати в запасі такі деталі:

• ремінь привода вентилятора і генератора, бо без нього двигун перегрівається за кілька хвилин роботи;
• пару підшипників фрези з ущільненнями 2RS, які першими здаються від пилу й вологи;
• сальники ВВП і редуктора фрези: теча оливи через них призводить до сухої роботи шестерень;
• ремені привода косарки, якщо вона пасова, бо рвуться вони в розпал сіножаті.

Типові помилки при підборі

Ремінь купують «на око» за числом на старому, не звернувши уваги, що один виробник вказував Li, а інший Lw. Різниця в кілька десятків міліметрів не дає натягнути ремінь, і він прослизає під навантаженням.

У фрезу або косарку ставлять підшипник ZZ замість 2RS, бо він був у наявності. Металева шайба не тримає дрібний пил і воду, і вузол починає гудіти вже за кілька тижнів.

Сальник запресовують кромкою назовні. Олива тоді тисне на кромку з тильного боку, відгинає її від вала, і теча з'являється одразу після запуску.

У двострічковій передачі міняють лише один ремінь із пари. Новий коротший за витягнутий старий, тож усе навантаження бере на себе він і швидко зношується. Ремені в парі міняють разом, з однієї партії.

При запресуванні підшипника в корпус б'ють молотком по внутрішньому кільцю. Зусилля йде через кульки, на доріжках лишаються вм'ятини, і підшипник шумить з першого дня. У корпус тиснуть на зовнішнє кільце, на вал на внутрішнє, через оправку або відрізок труби відповідного діаметра.